Історія виникнення тканини

Історія виникнення тканини сягає своїм корінням у давнину. Для захисту свого тіла від холоду, прикраси житла, побуту люди використовували різні природні матеріали, також тканини й текстиль.

Найдавнішими текстильними матеріалами, які використовували люди, була шкіра тварин. Особливості стародавнього клімату вимагали захист тіла більше, ніж  прикраси. Прикраса  одягом говорила всім про соціальний статус,   дозволити собі дорогі тканини могло не багато людей.

Далі вже йшло окультурення людиною природного волокна: льону, вовни, шовку та бавовни. Ці природні волокна були освоєні ще в стародавньому світі, але застосовуються і донині. Змінилися лише способи обробки – від  ручних до автоматизованих. Але загальна схема: «вирощування  волокна – прядіння ниток – ткацтво тканини», яка використовувалась ще в старі часи, так і застосовується зараз.

Бавовна.

Історія виникнення бавовни датується до III тисячоліття до н.е. Саме в цей час стали виробляти бавовну в Індії. Вперше барвиста бавовняна тканина з набивним малюнком була завезена Олександром Македонським під час його походу. Після цього тканина поширилась по всіх країнах Середземномор’я.

У Римі вироблялась найтонша тканина з бавовни – муслін. Якість її визначалась тим, що відріз мусліну 0,9м*18м проходив через кільце.

Льон

Першим волокном, яке було окультурене та освоєне людиною є льон. Згідно з історичними даними, лляні тканини ткали ще в VIII-III тисячоліттях до н.е. Льон вирощували й пряли в стародавній Греції, Римі та Давньому Єгипті. Він вважався символом вірності й чистоти. Льон Давнього Єгипту славився на весь стародавній світ. Одним із різновидів єгипетського льону був виссон – це дуже тонка і коштовна лляна тканини, яка вважалась символом влади. Єгипетський виссон використовувався при муміфікації в царських похованнях. Лляну  тканину ткали  на горизонтальних ткацьких верстаках,  потім її спеціальним методом розтягували, а тоді вибілювали на сонці. Після цього, лляну тканину плісирували, розшивали нитками, намистинками та золотом.  

Вовна

Важливою древньою тканиною, окультуреною людиною, була вовна. ЇЇ використовували на рівні з лляними тканинами. У стародавньому світі розводили овець і виробляли вовняні тканини шляхом прядіння. Тканини з вовни фарбували. Найперші фарбовані тканини були пурпурного кольору, барвники отримували з тілець спеціальних молюсків. Для того, щоб отримати один грам фарби, потрібно було переробити десять тисяч молюсків. Тому такі  фарбовані тканини були дуже дорогими та дозволити їх собі могли тільки дуже знатні персони.  

З історії відомо, що в Ассирії та Месопотамії навіть була річна норма вовни на кожну людину, це мінімум 15 кг. В Індії вовняні тканини почали виробляти з III тисячоліттях до н.е., про це свідчать письмові джерела. У Древній Греції шерсть стала відома раніше льону. В Україні простий люд носив грубий суконний одяг. З тонких полотен шили весільні сукні. Візерункове ткацтво служило окрасою одягу, ткалися візерунки орнаменту для прикрас як одягу, так і інтер’єру. 

Шовк

Китай – батьківщина шовку. Сталося це в  III-II тисячоліттях до н.е. Секрет виробництва шовку довгий час не могли відкрити інші держави. Існувала думка, що сама китайська земля є сировиною для шовкового виробництва. До Індії шовк потрапляє пізніше, завдяки індійському раджі династії Гуптів. За легендою, він посватав китайську принцесу, яка сховала кокони шовкопряда і насіння шовковичного дерева. З того часу, в Індії налагодили виробництво шовку. Однак індійський шовк був щільнішим, порівняно з китайським.